Мистецтво внутрішнього тепла: шлях крізь осінь
Є час жити назовні, а є час піти всередину себе. Це як екстравертивність і, навпаки, інтровертивність. Але ж всі ми амбівалентні, тобто буваємо і тими, й іншими, і це залежить не лише від нас самих, якими ми народилися, але й від усього того, що трапляється з нами, і від навколишніх умов. Навіть протягом року трапляється такий собі природний перехід від експресивності й літньої жвавості до осіннього заземлення і спокою.
Колесо року. Баланс, без якого не можна жити
Колесо року збалансовано: зимове завмирання, весняне пробудження, що вибухає потоком життя влітку, а потім цей потік спрямовується всередину, і саме це час для внутрішньої роботи, переосмислення. Було б складно й зовсім не цікаво жити 4 літа поспіль чи тим паче зими. Набриднути може навіть щось найулюбленіше й найкраще. Та й взагалі, без порівняння з чимось іншим, як ми можемо зрозуміти, що це найкраще? Все в природі тяжіє до балансу, і в цьому є свій сенс.
Осінь і те, що вона несе
Повернемось до осені. Неможливо безкінечно фонтанувати енергією, як це відбувається влітку. Після 3 бурхливих місяців вона йде на спад, і зовсім природно, що людина перемикається із зовнішнього на внутрішні відчуття, які стають глибшими. Цей період чудовий для спокою і тиші.
Як починається збір врожаю, так людина починає підбивати якісь підсумки, про щось замислюватись, починається внутрішня робота.
Водночас нам всім стає трохи сумно без того сонця, що заливало світлом дні, підіймаючи рівень ендорфінів в організмі. Настає час акумулювати внутрішній світ і внутрішнє тепло. Без нього нікуди. Як це можна робити?
Практика внутрішнього тепла. Не магія, а фізика
По-перше, давайте згадаємо, що це світло і тепло вже є в кожному з нас. Взагалі, все, що ви шукаєте зовні, є всередині вас, треба лише зазирнути глибше, побачити це, і повірити в його силу. Це як з домашнім вогнищем у стародавні часи: люди підкидали потроху багаття, і цей вогонь не згасав. Ось так і зараз - ви потроху додаєте щось своєму внутрішньому теплу, не даючи йому згаснути.
Уявіть: ви йдете похмурими вулицями міста десь після полудня, небо нависає ледь не над головою, починає накрапати легенький дощик, а у вас всередині тепло, спокій і ніби таке золотаве сяйво йде від нього. Ви рухаєтесь в одному темпі, ноги мʼяко ступають, ваші кроки ритмічні, вони працюють як метроном, налаштовуючи вас на певний лад, на лад споглядання всередину. Якщо ви не можете одразу відчути це тепло, почніть слухати кроки. Вони ритмічні: і кроки, і дихання. Сфокусуйтеся на них. Є лише вулиця, ви, і ваша ледь пружинна хода. Ви відчуваєте кожен крок, не рахуєте, а саме відчуваєте.
Не чіпляйтеся очима за те, що навколо. Очі завжди збирають найбільше інформації з навколишнього середовища, для повноцінного розслаблення насамперед треба розфокусувати погляд. Сповільніть думки, вимкніть внутрішній діалог, увімкніть тишу хоч на пару хвилин. Лише ви, вулиця, ваші кроки й тепло всередині вас.
Через кілька хвилин ви зможете спрямувати увагу ззовні всередину, на це тепло, яке спочатку ви помітите десь в районі сонячного сплетіння. Поспостерігайте за ним, воно розливається повільно по всьому тілу. Відчуйте його, побудьте з ним, дайте йому стати більшим. Це тепло наповнює вас зсередини, акумулює внутрішній спокій, і так стає добре від того, адже воно дає сили, і впевненість в собі.
Як це працює
Одного разу зловивши це відчуття, ви обовʼязково захочете до нього повернутися, і з часом завдяки практикуванню, ви зможете посилите його. Ви навчитесь вмикати це тепло коли і де це вам потрібно. Раз за разом відчуваючи себе, ви отримаєте впевненість в своїх силах, збільшуючі їх.
Ми часто плодимо тривожність, підсилюючи її своїми думками. Так чому не спрямувати їх на щось більш вітальне? Один із законів навколишнього світу - ти там, де твоя увага, і ця увага здатна не лише посилювати предмет спостереження, але й змінювати його. Пильно дивлячись на щось, ти надаєш йому сили. Пам'ятаєте той відомий експеримент з електромагнітними хвилями (редукція фон Неймана), які миттєво змінювали свій стан / форму, проявлялись як частинки, а не хвилі, коли їх починали вимірювати? Тобто вони починали демонструвати конкретні форми в момент, коли за ними починали спостерігати. Ось так трапляється з усім іншим в житті. На що спрямовуєш увагу, те й посилюєш. В цьому й питання, що саме ви обираєте підсилювати й куди спрямовувати думки.
І наостанок
Підтримуючи внутрішнє тепло, ви без всяких сумнівів робите те, що наповнює вас життєвою енергією. Коли ви акумулюєте ії достатньо, навіть самі не помічаючи того, ви будете ділитись цим теплом з тими, хто поруч, вашими рідними. Як wi-fi. Вони обов’язково відчують це тепло, адже всі ми спершу відчуваємо стан іншої людини, а вже потім чуємо, що нам говорять і бачимо, що для нас роблять.
Це про те, що можна створити затишок в убранстві вашого дому, але найбільш дієве - то зробити дім і все навколо вас теплим завдяки вашому внутрішньому теплу й спокою.
Плекайте своє тепло, і ваша осінь здивує вас.
Авторка: Olga Klimt 💙